Еволюція регулювання віртуальних активів у Гонконзі: трансформаційний шлях від обережності до інновацій.

У останні роки віртуальні активи швидко розвиваються в глобальному масштабі, ставлячи нові виклики перед традиційною фінансовою системою та регуляторними рамками. Віртуальні активи мають великі коливання цін та високий торговий левередж, що створює безліч проблем для регуляторних органів та торгових платформ, таких як регулювання трансакцій між країнами, ідентифікація клієнтів, запобігання системним фінансовим ризикам тощо. Ці проблеми свідчать про те, що регулювання віртуальних активів потребує співпраці лонгуючих сторін для ефективного реагування.

Гонконг, як третій за величиною фінансовий центр світу, відіграє важливу роль у регулюванні віртуальних активів. З одного боку, Гонконг повинен сприяти розвитку глобального ринку віртуальних активів; з іншого боку, також потрібно задовольнити вимоги центральної влади щодо фінансової стабільності. Гонконгу потрібно шукати баланс між з'єднанням міжнародних капітальних ринків та забезпеченням фінансової безпеки на внутрішньому ринку, водночас він є важливим вікном для Китаю у дослідженні нових фінансових ринків. Тому шлях регулювання віртуальних активів у Гонконгу, безумовно, буде складним, і необхідно постійно узгоджувати відносини між глобалізацією та локалізацією, інноваціями та стабільністю.

2017-2021: від ризикового попередження до інституційного прототипу

Цей етап є початковим періодом регулювання віртуальних активів у Гонконзі, з акцентом на ризикові застереження, та поступовим впровадженням пілотних регуляторних заходів. Регуляторна позиція переходить від обережного спостереження до впорядкованого регулювання. Основні заходи включають:

• У вересні 2017 року Комісія з цінних паперів Гонконгу опублікувала першу заяву щодо первинного розміщення токенів, що стало основою для класифікації віртуальних активів.
• У грудні 2017 року вимагали, щоб фінансові установи, що пропонують продукти, пов'язані з криптовалютами, дотримувалися існуючих норм.
• У листопаді 2018 року запропонували включити відповідні за стандартами платформи для торгівлі віртуальними активами до регуляторного пісочниці.
• У березні 2019 року визначено випуск токенів, що представляють цінні папери, та встановлено відповідальність посередників.
• У листопаді 2019 року було запропоновано систему ліцензування для платформ торгівлі віртуальними активами, платформи повинні добровільно подати заявку на включення до регулювання.
• У листопаді 2020 року планувалося включити постачальників послуг віртуальних активів до ліцензійної системи.
• У травні 2021 року офіційно підтверджено впровадження ліцензійної системи для постачальників послуг віртуальних активів.

У цей період Гонконг почав визначати відповідальність учасників ринку, вводячи елементи ліцензійного механізму, але все ще за принципом "добровільної участі". Водночас концепція "регуляторного пісочниці" була введена для регулювання віртуальних активів, що дозволяє інноваційним проектам тестуватися в контрольованому середовищі.

У порівнянні, материковий Китай дотримується жорсткого підходу до криптоактивів, тоді як Гонконг обрав помірний шлях, не запроваджуючи агресивного регулювання та не накладаючи загальної заборони. Як спеціальна фінансова зона, Гонконг на цьому етапі вибрав обережну стратегію спостереження.

2022 рік: ключова точка трансформації політики

2022 рік став вирішальним моментом у регуляторній політиці віртуальних активів Гонконгу. У жовтні 2022 року фінансовий секретар опублікував першу декларацію політики щодо розвитку віртуальних активів у Гонконгу, в якій чітко зазначається, що буде активно сприяти розвитку екосистеми віртуальних активів. Це знаменує собою зміну регуляторного підходу з "орієнтованого на ризики" на "орієнтоване на можливості".

Фоном для цього перетворення є:

1. Міжнародна конкуренція посилюється, Гонконгу необхідно зберігати статус фінансового центру.
2. Розвиток віртуальних активів спричиняє лонгуючий попит, Гонконг може слугувати ключовою зв'язуючою ланкою.

Ця зміна політики є не лише відповіддю на інноваційні фінансові ринки, але й активним стратегічним вибором Гонконгу для підтримки статусу фінансового центру в складному міжнародному середовищі.

2023 рік - до сьогодні: регуляторна політика швидко змінюється, поглиблюється та трансформується

З 2023 року регулювання віртуальних активів у Гонконзі переходить у фазу "реалізації", політика переходить від "заяви" до "виконання". Основні заходи включають:

• У лютому 2023 року випущено перший токенізований зелених облігацій.
• У червні 2023 року запроваджено "Керівництво щодо платформ торгівлі віртуальними активами", розпочато систему ліцензування.
• У червні 2023 року набрала чинності Постанова про боротьбу з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму (зміни), яка вимагала від торговельних платформ працювати за ліцензією.
• У серпні 2023 року запрацювала перша ліцензована біржа, відкрита для роздрібних інвесторів.
• Лист з інформацією про діяльність, пов'язану з токенізованими цінними паперами, буде опубліковано в листопаді 2023 року.
• У грудні 2023 року дозволено продаж ETF, пов'язаних з віртуальними активами.
• У січні 2024 року перше випуск токенізованих цінних паперів відповідно до законодавства Гонконгу.
• У березні 2024 року запуститься "Проект Ensemble" для дослідження інтеграції токенізованих активів та оптової цифрової валюти центрального банку.
• У липні 2024 року розпочнеться програма регуляторного пісочниці для стейблкоїнів.
• У серпні-вересні 2024 року буде реалізовано кілька проектів RWA з зарядними станціями та сонячними електростанціями.
• У лютому 2025 року буде оголошено про випуск другого "Заяви про політику у сфері віртуальних активів".
• У лютому 2025 року був схвалений перший токенізований фонд, призначений для роздрібних інвесторів.
• У березні 2025 року кількість ліцензованих бірж зросла до 10, а ефективність регулювання зросла.
• У березні 2025 року реалізація першого у світі проекту RWA з фізичними активами для обміну енергією.

Гонконг застосовує стратегію "накладного регулювання" для регулювання віртуальних активів, спираючись на існуючу правову структуру, шляхом публікації вказівок або циркулярів для "латання" цифрових активів. Цей підхід є ефективним, має високу адаптивність і може добре поєднувати трансформацію системи з розвитком галузі.

Гонконг має тенденцію регулювати віртуальні активи як похідні фінансові активи, що не лише знижує витрати на координацію регулювання, а й створює міст між фінансовими установами та новими технологічними компаніями. Регуляторний підхід Гонконгу відображає його позицію як міжнародного фінансового центру та акцент на стабільності, прозорості та ефективності фінансової системи.