Відновлення торгового протекціонізму: вплив тарифної війни на світову економіку та крипторинок

Законодавство Смута-Голі 1930 року залишило глибокий вплив на світову економіку. Цей закон, що мав на меті "захист власної промисловості", зрештою призвів до серйозного скорочення глобальної торгівлі та поглибив масштаб і глибину Великої депресії. Майже через сто років тінь торгового протекціонізму знову накрила світ.

У квітні 2025 року США оголосили про введення 125% мита на китайські товари, що призвело до паніки на світових ринках. Міністерство торгівлі Китаю швидко відповіло, зазначивши, що якщо американська сторона продовжить грати в "ігри з митами", китайська сторона "ігноруватиме" це та залишає за собою право вжити подальших заходів у відповідь. Тим часом уряд США запропонував 75 країнам "90-денну паузу в митах", знизивши загальну ставку до 10%, але виключивши Китай, Мексику та Канаду. Ця цілеспрямована торговельна стратегія не лише збільшує ризик економічної декуплікації між США та Китаєм, але й ставить нові виклики для крипторинку — нової арени глобальних капіталовкладень.

Історичні уроки Закону про митні збори Смута-Голі

Трагедія, викликана законом про мита Смута-Голі, який був ухвалений у 1930-х роках, полягала в тому, що країни потрапили в порочне коло помстних мит, що в кінцевому підсумку призвело до розвалу міжнародної торгової системи. Ця політика, вважається однією з найруйнівніших торгових політик XX століття, надає сучасним керівникам глибокий історичний урок: торговий протекціонізм ніколи не був ефективним методом для вирішення економічних труднощів.

У 1930 році Конгрес США прийняв цей законопроект, підвищивши середній імпортний тариф до історичного максимуму 59%. Незважаючи на те, що первісна мета полягала в захисті національної промисловості, постраждалої від Великої депресії, це призвело до катастрофічної ланцюгової реакції. Основні торгові партнери світу швидко вжили заходів у відповідь, що призвело до скорочення обсягу міжнародної торгівлі майже на дві третини в період з 1929 по 1934 рік, експорт США впав на 70%, а рівень безробіття у світі ще більше погіршився. Ця політика не лише не змогла врятувати економіку США, але й посилила наслідки Великої депресії, виявивши смертельні недоліки торгового протекціонізму: в глобалізованій економіці однобічне підвищення торговельних бар'єрів неминуче призводить до "ефекту бумеранга".

Більш серйозним є те, що цей законопроект підриває основу міжнародного багатостороннього торгового співробітництва, сприяє економічному націоналізму та закладає основи для краху міжнародного економічного порядку перед Другою світовою війною.

Торгова війна 2025 року

У порівнянні з ситуацією 1930 року, торговельна війна 2025 року має різні характеристики. США намагаються переформатувати глобальний ланцюг постачання за допомогою "вибіркової тарифної війни": з одного боку, чинячи величезний тиск на Китай, а з іншого боку, тимчасово пом'якшуючи відносини з більшістю інших країн. Ця стратегія "розділення та розпаду" виглядає розумно, але насправді приховує ризики.

Як друга за величиною економіка світу, Китай більше не є торговою слабкістю, яка пасивно реагує, як у 1930-х роках. У відповідь на оголошення США про підвищення мит, Китай не відразу вживає симетричні заходи помсти, а скоріше холодно ставиться до ситуації з позицією "ігнорування", одночасно прискорюючи просування стратегії "доларизації". Ця стратегічна стійкість змусила ринок усвідомити, що новий раунд торгової війни, ймовірно, не перетвориться на всеохопну хаос, як у 1930-х, а стане більш тривалою війною виснаження.

Реакція крипторинку

Урядові тарифи США викликали різкі коливання на світових фінансових ринках, крипторинок також не залишився осторонь. Ціна біткоїна впала з 83 500 доларів до 74 500 доларів, в той час як ефір зазнав ще більших втрат, впавши з 1 800 доларів до 1 380 доларів, а загальна ринкова капіталізація інших криптовалют знизилася більш ніж на 40%. Ринкова ліквідність значно скоротилася, місячний приток капіталу в біткоїн різко зменшився з пікових 100 мільярдів доларів до 6 мільярдів доларів, в той час як ефір перейшов до чистого відтоку в 6 мільярдів доларів. Незважаючи на масові "сигнальні продажі", зниження цін призвело до поступового зменшення масштабів збитків, що свідчить про те, що короткостроковий тиск на продаж, можливо, вичерпується.

З технічної точки зору, 93,000 доларів США стали ключовим рівнем опору для відновлення бичачого імпульсу біткойна, а діапазон 65,000-71,000 доларів США є основною зоною підтримки, яку бичачі повинні зберегти. Поточний ринок вже вступив у ключову фазу; якщо буде пробито рівень підтримки, це призведе до того, що більшість інвесторів опиниться в збитках, що може викликати більш різкі корекції на ринку. Загалом, крипторинок є надзвичайно чутливим до змін глобальної ліквідності, і невизначеність, пов'язана з цією тарифною політикою, вже завдала широкого впливу; чи зможе ринок стабілізуватися, залежатиме від подальшого курсу політики та повернення капіталу.

Висновок

Крипторинок в цій грі є як пасивним споживачем, так і активною змінною. Коли міжнародна ситуація напружена, а світова валютна система перебуває в турбулентності, інвестори можуть шукати рідкісний, глобальний, не контрольований жодним урядом чи сутністю спосіб зберігання цифрової вартості. Можливо, коли репутація старого порядку підривається торговими війнами, насіння нової системи тихо проростає.